Кісткова аугментація для імплантації

Аугментація (кісткова пластика) — це хірургічна методика, направлена на відновлення втраченого об’єму кістки щелепи. Процедура часто використовується при підготовці до імплантації. Якщо кісткова тканина втратила свою висоту або/і товщину (вертикальна/горизонтальна атрофія), виконати ефективно протезування на імплантах неможливо. За статистикою, близько половини пацієнтів потребують нарощування кістки перед імплантацією. У клініці Gallant ми проводимо процедуру з використанням сучасних біоматеріалів і перевірених методик.

Показання та протипоказання до остеопластики

Нарощування кісткової тканини може знадобитися у різних випадках. Основні показання до проведення остеопластики:

1. Тривала відсутність одного або декількох зубів. Якщо вони були видалені чи втрачені внаслідок травми або захворювання, а відновлення не проводилося тривалий час, відбувається атрофія кістки. Через нижчу щільність тканин особливо швидко дегенеративні процеси відбуваються у зоні верхньої щелепи.
2. Реконструкція після травм. Переломи, пошкодження щелепи або її деформації внаслідок травм можуть призвести до втрати кісткової маси.
3. Анатомічні особливості будови щелепи. У деяких пацієнтів кісткова тканина зуба від народження має недостатню товщину або висоту.
4. Захворювання пародонту. Хронічні запальні процеси — пародонтоз, пародонтит — руйнують не лише м’які тканини, а й кістку, що утримує зуб.

Попри те, що остеопластика є ефективною процедурою, вона має певні протипоказання. Основні із них:

• тяжкі хвороби крові;
• стан імунодефіциту, включаючи ВІЛ або імуносупресивну терапію;
• вагітність та період лактації;
• остеопороз;
• прийом біфосфонатів.

Спеціалісти клініки Gallant проводять комплексну діагностику перед призначенням кісткової аугментації. Рішення про можливість виконання процедури приймається індивідуально, з урахуванням усіх ризиків та потреб пацієнта.

Види матеріалів для кісткової пластики

Залежно від ступеня і типу атрофії кісткової тканини, анатомічних особливостей пацієнта, локалізації дефекту та загального стану здоров’я вибирається спосіб аугментації. На основі цього визначають і оптимальний вид матеріалу. Він може бути біогенним (натурального походження) чи синтетичним. Основні типи матеріалів для нарощування кістки щелепи:

1. Аутогенні. Метод передбачає трансплантацію фрагмента власної кісткової тканини пацієнта. Її беруть з іншої ділянки тіла — зазвичай із підборіддя, нижньої щелепи або клубової кістки. Серед переваг матеріалу варто зазначити високу біосумісність та швидке загоєння.
2. Аллогенні. Шматок кістки при цій методиці отримують від донора після його смерті. Його ретельно обробляють, стерилізують та зберігають у спеціальних умовах.
3. Ксеногенні. Матеріал виготовляється з кісткової тканини тварин, найчастіше великої рогатої худоби або свиней. Він проходить спеціальну обробку для видалення всіх органічних компонентів. Це економічно доступний матеріал, який використовується у формі блоків і гранул.
4. Аллопластичні. Це синтетичні матеріали на основі фосфатів кальцію або гідроксиапатиту, максимально наближені за властивостями до природної кісткової тканини. Найчастіше штучна кістка в стоматології використовується для пластики верхньої щелепи.

У клініці Gallant використовуються тільки сертифіковані та безпечні препарати провідних світових виробників.

Основні методи кісткової пластики

У сучасній стоматології застосовується кілька ефективних методик аугментації кістки. Кожна із них забезпечує надійну основу для подальшої імплантації.

Спрямована регенерація тканин з бар’єрними мембранами

Проводиться при початковій атрофії. Ясна розтинаються, а в ділянку дефекту вводиться остеозамінний матеріал, який закривають колагеновою мембраною. Вона захищає трансплантат від вимивання та сприяє природній регенерації тканин.

Аутотрансплантація кісткових блоків

Власна кісткова тканина пацієнта фіксується в зоні дефекту за допомогою титанових гвинтів, а потім закривається мембраною та зашивається.

Розщеплення альвеолярного відростка

Кістка розділяється на дві частини, між якими розміщується остеоматеріал. Конструкція фіксується мембраною. Методика застосовується при вузькому альвеолярному гребені.

Синус-ліфтинг (відкритий і закритий)

Це метод нарощування кістки верхньої щелепи шляхом підняття дна гайморової пазухи. В операційну зону вводиться трансплантат, який стимулює ріст нової кісткової тканини.

Етапи проведення операції кісткової пластики

Процедура нарощування кістки для імплантації проходить у кілька етапів:

1. Підготовка. Спочатку проводиться консультація, рентгенологічне дослідження або КТ для оцінки стану кісткової тканини. Обов’язковою є санація порожнини рота, яка передбачає усунення запалень, лікування карієсу та професійну гігієну.
2. Операційне втручання. Під дією місцевої анестезії лікар розрізає ясна й оголює кістку. Далі встановлює кістковий матеріал у потрібну зону, закриває ділянку бар’єрною мембраною і накладає шви.
3. Післяопераційний догляд. Після операції важливо дотримуватися рекомендацій стоматолога, уникати фізичних навантажень, паління та гарячої їжі. Зазвичай загоєння триває кілька місяців до повного формування нової кістки.

Вартість кісткової пластики залежить від методу, виду матеріалу, обсягу втручання та необхідності додаткових процедур. Остаточну ціну можна дізнатися після індивідуальної консультації та діагностики в клініці Gallant.