Лікування діастеми зубів (щілини між зубами)

Що таке діастема?

Діастема – порушення розташування передніх зубів, коли між їх бічними поверхнями на верхній або нижній щелепі утворюється проміжок розміром від 1 до 5 мм. Зазвичай такий дефект не впливає на правильну вимову та процес жування, але в деяких випадках викликає значні естетичні труднощі та психологічний дискомфорт.

Причини виникнення дефекту

Діастема — це аномалія, за якої між центральними різцями утворюється проміжок. Ширина цього проміжку в області верхньої та нижньої щелеп може коливатися від 1 до 5 мм. Частота виникнення діастеми серед усіх аномалій зубощелепної системи становить від 7 до 19%. Хоча ця патологія не перешкоджає нормальному пережовуванню їжі, вона може вплинути на чіткість вимови (викликати шепелявість або свистіння при вимові приголосних звуків), що створює певний дискомфорт. Крім того, діастема може порушити стабільність зубного ряду і сприяти розвитку пародонтальних захворювань.

До основних причин формування щілини між зубами належать:

• укорочена масивна вуздечка верхньої губи;
• широкий піднебінний шов;
• значне ущільнення кісткової тканини в області серединної міжальвеолярної перегородки;
• наявність ретинованих зубів (які не прорізалися повністю), надкомплектних зубів, що розташовуються поблизу центральних різців;
• відсутність бічних зубів (одного або двох);
• пізнє видалення молочних зубів;
• часткова адентія (відсутність частини або всіх зубів);
• невідповідність розмірів зубів і щелеп;
• спадкова схильність.

Щілини між зубами, що утворюються в інших ділянках щелеп, окрім фронтальної, називаються трьомою. Діастема може виникати на молочних та постійних зубах.

Діастема зубів: різновиди та їх характеристики

Діастема, або проміжок між зубами, може мати різні варіанти, залежно від форми, розташування та патологій навколишніх тканин або кореневої області. Ось основні види діастем:

1. Хибна діастема — тимчасовий проміжок між передніми молочними різцями, що виникає під час росту щелеп. Така діастема є нормальною через менші розміри молочних зубів і з часом зникає з прорізуванням постійних зубів. Проте іноді вона не зникає, тому важливо регулярно проходити профілактичні огляди для своєчасного виявлення та корекції цього явища.
2. Справжня діастема — це постійний проміжок між передніми зубами, який залишається після повного формування прикусу. Якщо він не лікується, то може призвести до естетичних проблем, а також порушень мовлення та психоемоційного стану. Діастема може спричинити й інші серйозні стоматологічні ускладнення.
3. Симетрична діастема — коли проміжок між передніми зубами однаковий з обох сторін від центральної осі щелепи.
4. Асиметрична діастема — у цьому випадку один зуб розташований правильно, а інший зміщений убік. Щілина часто має трикутну форму.
5. Фізіологічна діастема — проміжок між передніми зубами, що виникає в процесі зростання щелеп.
6. Патологічна діастема — утворюється через захворювання ясен або атрофію кісткової тканини, що призводить до розвитку проміжку між передніми зубами при сформованому прикусі.
7. Латеральне відхилення коронок — коронки зубів відходять вбік при правильному розташуванні коренів. Це часто трапляється через надкомплектність зубів або шкідливі звички, що можуть призвести до естетичних та фізіологічних дефектів, а також прискореного руйнування емалі.
8. Карпусне латеральне зміщення — зміщення коронок і коренів зубів. Дефект часто викликаний вродженою адентією, неправильним прикріпленням вуздечки або ущільненням шва щелепної кістки.
9. Медіальний нахил центральних різців — складна форма діастеми, коли зуби зміщуються один відносно іншого з одночасним вертикальним поворотом. 

Кожен тип дефекту лікується по-різному, і виключно стоматолог може визначити ступінь тяжкості проблеми та призначити ефективний вид лікування. 

Види лікування проміжку між зубами

Діастему діагностують після візуального огляду, під час якого лікар оцінює розташування вуздечок верхньої губи, язика, конфігурацію твердого піднебіння, форму зубних рядів, їх змикання, розмір і форму зубів, а також позицію альвеолярних відростків і наявність вільного місця між ними.

Для більш точної оцінки стану зубощелепної системи зазвичай призначають рентгенографію, яка дозволяє визначити розташування центральних різців, позицію коренів і коронок зубів, ширину та щільність міжальвеолярної перегородки, а також наявність надкомплектних зубів. Іноді необхідні додаткові дослідження, наприклад, ортопантомограма, зняття зліпків із щелеп або комп'ютерне моделювання для діагностики. Якщо діастему не лікувати, це може призвести не лише до збереження естетичного дефекту, але й до порушення дикції та збільшення ризику виникнення карієсу.

Існують різні методи лікування діастеми.

Хірургічний 

Тип оперативного втручання залежить від причин виникнення діастеми, її типу та спрямований на покращення стану зубощелепної системи. Такий метод часто допомагає зменшити тривалість ортодонтичного лікування (від 2 до 4 років) і стимулює саморегуляцію діастеми. До варіантів хірургічного лікування належать:

• підрізання вуздечки язика за допомогою скальпеля або лазера;
• пластика вуздечки верхньої губи;
• видалення надкомплектних зубів;
• висічення сполучного шва піднебінної тканини;
• ґратчаста компактостеотомія.

Вартість лікування визначається складністю клінічної ситуації, обсягом необхідних обстежень і оперативних втручань.

Ортодонтичний метод

Щоб усунути щілину між зубами, застосовуються сучасні ортодонтичні технології, які дозволяють створити гарну усмішку за допомогою коронок, вінірів, кап (елайнерів), пластин або брекет-систем. Мікропротези з керамічного або композитного матеріалу успішно відновлюють вірну форму фронтальних зубів.

Правильне встановлення ортодонтичної конструкції передбачає багатоетапну стратегію, що включає індивідуальний підбір матеріалу, кольору, форми, препарування зубів, виготовлення гіпсового зліпка, виробництво виробу в зуботехнічній лабораторії та його встановлення. 

Терапевтичний метод

Терапевтичний підхід передбачає закриття міжзубної щілини між передніми різцями за допомогою художньої реставрації. Спеціальний пломбувальний матеріал наноситься на внутрішню поверхню зуба, після чого він застигає і відновлює правильну анатомічну форму зуба. Усі лікувальні заходи за цим методом можна виконати за один сеанс.