Встановлення ортодонтичних мікроімплантів

Мікроімплант в ортодонтії – це компактний титановий штифт діаметром всього 1.5-2 мм і довжиною до 12 мм, який вмонтовується в щелепну кістку для корекції положення зубів. Завдяки особливій конструкції, мікроімплант легко встановлюється та безболісно виводиться з кістки, не висуваючи значних вимог до обсягу та якості кісткової тканини. Це дає можливість пацієнтам досягти правильного прикусу в короткий період.

Ціна на мікроімплант варіюється залежно від типу елементу та вашого діагнозу. Лікарі стоматологічної клініки Gallant проводять повну діагностику зубів та підбирають найкращий варіант лікування відповідно до бажаного результату. 

Показання до встановлення мікроімплантів

Мікроімпланти встановлюються у таких випадках:

1. Для зміцнення коригуючої дуги брекет-системи.
2. Для корекції позиції окремого зуба.
3. За діагнозу атрофії альвеолярного гребеня.
4. У разі відсутності одного або кількох зубів.
5. У разі необхідності фіксації мостоподібного протезу за умови підвищеної рухливості опорних одиниць.
6. Для виправлення скученості зубного ряду.
7. За наявності патологій прикусу.

Також цей метод імплантації підходить, якщо верхні різці розташовані надто високо відносно нижнього ряду.

Протипоказання до встановлення мікроімплантів

Не завжди можливо застосувати мінігвинти через певні обмеження. Основні протипоказання до їх використання наступні:

• інфекції порожнини рота;
• цукровий діабет;
• захворювання ясен.

Перед проведенням процедури стоматолог обов’язково інформує пацієнта про шкідливий вплив куріння, оскільки ця звичка значно уповільнює процес загоєння слизової оболонки та підвищує ймовірність неефективності лікування.

Переваги встановлення ортодонтичних мікроімплантів

Мікроімпланти в ортодонтії, ціна яких залежить від ряду факторів, мають багато переваг. Процедура їх встановлення є швидкою, малотравматичною і не вимагає тривалого періоду відновлення. Серед основних плюсів використання таких конструкцій у сучасній стоматології варто відзначити:

1. значне скорочення часу на проведення лікування;
2. відсутність потреби у видаленні зубів;
3. можливість уникнути встановлення брекет-систем;
4. надійне утримання опорних зубів;
5. точний контроль за рухами коригованих ділянок;
6. можливість негайного використання конструкції без тривалого очікування.

Мікроімпланти можна встановлювати в будь-які кістки, зокрема й у піднебінну. Завдяки своїй легкості та компактності вони мінімально травмують навколишні тканини.

Процес встановлення мікроімплантів, або як проводиться установка

Консультація та діагностика

Для встановлення точного діагнозу та підготовки до лікування лікар стоматолог має провести ретельний огляд стану зубів пацієнта. У цьому процесі він спільно з ортопедом та ортодонтом:

• проводить детальне дослідження ротової порожнини;
• призначає необхідні лабораторні аналізи;
• погоджує з протезистом ступінь переміщення зуба та його нове положення.

У разі складних випадків лікарі консультуються з іншими фахівцями, і лише після цього формують план лікування, який пацієнт отримує для затвердження.

Підготовка до встановлення мікроімплантів

На етапі підготовки хірург-стоматолог проводить важливі обстеження:

• призначає комп'ютерну томографію (КТ), щоб забезпечити безболісне та правильне виконання процедури;
• вивчає стан кісткової тканини в місці передбачуваного встановлення мікроімпланта;
• аналізує розташування коренів зубів, щоб уникнути ускладнень;
• визначає оптимальний розмір та довжину мікроімпланта, на який буде діяти навантаження (наприклад, гумки та пружинки);
• перевіряє відсутність запальних процесів у зоні майбутнього встановлення;

Також у процесі підготовки стоматолог погоджує з ортодонтом кут, під яким застосовуватиметься навантаження.

Установка мікроімплантів лікарем ортодонтом чи хірургом

Процес безпосередньо установки мікроімпланта в ортодонтії відбувається за наступним сценарієм:

1. Спочатку лікар наносить охолоджувальний гель на місце введення анестетика, що дозволяє зменшити дискомфорт на 2-3 мм у глибину тканин ясен.
2. Далі проводиться ін’єкційне введення місцевого анестетика, що забезпечує повне знеболення зони встановлення.
3. У місці, де буде встановлений мікроімплант, лікар акуратно проколює ясна, уникаючи розрізів скальпелем або відшарування клаптя слизової оболонки (відмінність від процедур з встановлення зубних імплантів).

Процес установки мінігвинта відбувається шляхом його вкручування вручну або за допомогою спеціального пристрою. Цей етап займає близько 5 хвилин.

Після встановлення мікроімплант негайно підключається до ортодонтичних елементів (гумка, пружина чи дріт) для забезпечення потрібного навантаження.

Чим відрізняється зубний та ортодонтичний імплант?

Основна різниця між зубними та ортодонтичними імплантами полягає у їхньому призначенні та функціональності. Ортодонтичні мікроімпланти використовуються як опора для корекції розташування окремих зубів, подібно до брекетів, а не для заміни кореня зуба, як у випадку звичайних імплантів, що виконують роль основи для кріплення коронки з метою відновлення жувальної функції.

Крім того, конструкція мінігвинтів значно відрізняється від традиційних імплантів: вони мають гладку поверхню, а не пористу. Це дозволяє їм не інтегруватися в кістку, а лише забезпечувати тимчасову фіксацію. Завдяки такій поверхні після завершення лікування мікрогвинти можна без особливих труднощів видалити.

Також необхідно зазначити, що термін використання мікроімплантів є значно коротшим. Якщо стандартний зубний імплант вимагає загоєння в кістці протягом 3-6 місяців, а після встановлення коронки залишається в щелепі на багато років, то мікрогвинт зазвичай встановлюється лише на період до 3 місяців.