Що таке діастема?

Діастема— це щілина між передніми зубами, найчастіше верхніми різцями, яку в побуті часто називають щербинкою. Дефект може бути ледь помітним або досить вираженим — до 9 мм. Зустрічається він у дітей і дорослих. У дитячому віці діастема часто є тимчасовим явищем і може виникати під час зміни зубів. У дорослих вона вже вважається стоматологічною проблемою. Щілину між передніми зубами багато хто сприймає як естетичний дефект, проте вона може спричинити й функціональні проблеми. Тому важливо звернутися до фахівця, який порадить, як усунути проміжок.

Причини виникнення діастеми

Діастема може з’явитися з різних причин, які пов’язані з особливостями розвитку організму чи з впливом зовнішніх чинників. Щоб ефективно усунути цей дефект, важливо розібратися, що спровокувало його виникнення. Можливі причини:

  1. Погана спадковість. Якщо у когось із батьків або близьких родичів є щілина між зубами, велика ймовірність, що вона виникне і у дитини. Це може бути пов’язано з формою щелепи, розташуванням зубів або їхнім розміром. Часто генетично зумовленими є й аномалії кріплення вуздечки верхньої губи, які призводять до утворення діастеми.
  2. Шкідливі звички. Смоктання пальця дитиною чинить неправильний тиск на передні зуби, через що вони можуть розходитись. У дорослих до такої проблеми призводить звичка гризти ручки, олівці, нігті або інші тверді предмети.
  3. Порушення розвитку зубощелепної системи. У деяких випадках щербинка виникає внаслідок порушення росту та прорізування зубів: наприклад, через надто пізню появу постійних різців або неправильну зміну молочного прикусу. Іноді передні зуби прорізуються з відхиленням убік. Часто така ситуація спостерігається, коли вуздечка верхньої губи прикріплена надто низько або має аномальну товщину. Також проміжок може виникнути через невідповідність розмірів елементів зубощелепної системи, коли зуби занадто малі, а щелепа широка.
  4. Інші чинники. До рідкісних, але важливих причин утворення діастеми належить наявність зайвого зубного зачатка між різцями (цю аномалію можна побачити на рентгені). Також спровокувати дефект може втрата молярів, через що зуби зміщуються і розходяться. Захворювання пародонта (ясен), які спричиняють ослаблення зв’язок зуба, провокують поступове його зміщення. На положення одного з різців може також вплинути механічна травма.

Правильне визначення причини появи дірки між зубами дозволяє призначити ефективне лікування.

Види діастеми

Міжзубні проміжки бувають різними за походженням, формою та характером. Основні види діастеми:

  1. Хибна. Цей вид аномалії найчастіше спостерігається у дітей під час формування зубощелепної системи. У період, коли молочний прикус змінюється, щілина між передніми різцями — явище тимчасове. Це нормальна ситуація, адже для постійних зубів треба більше місця. Така діастема називається хибною. У більшості випадків вона зникає самостійно після повного прорізування постійних зубів та формування прикусу. Лікування в цьому випадку зазвичай не потрібне — достатньо лише спостереження стоматолога.
  2. Справжня. Про цей тип діастеми йдеться, якщо після завершення росту щелепи та формування постійного прикусу щілина між зубами залишається. Така форма патології є постійною і потребує стоматологічної корекції. У дорослих пацієнтів саме цей вид зустрічається найчастіше.
  3. Симетрична та асиметрична. Ці види класифікуються залежно від розташування передніх зубів. Симетрична діастема — коли обидва різці відхилені від центру на однакову відстань. Щілина між ними має чіткий центральний розподіл. Асиметрична — один з різців зміщений сильніше, ніж інший, через що щілина виглядає «кривою» або з однобічним розширенням. Такий дефект складніший для корекції, особливо якщо є супутні порушення прикусу.
  4. Ускладнена. Це форма діастеми, коли, крім щілини, є додаткові порушення. Наприклад, зуби можуть бути повернені навколо своєї осі або мати помітний нахил. Такий тип діастеми потребує комплексного підходу до лікування, часто із залученням ортодонта, хірурга та інших спеціалістів. Корекція ускладненої діастеми зазвичай довша та складніша, але за правильного підходу вона буде ефективною.

У будь-якому випадку важливо проконсультуватися зі спеціалістом. Раннє виявлення дефекту та корекція допомагають уникнути серйозних проблем у майбутньому.

Наслідки діастеми

На перший погляд проміжок між зубами може здаватися дрібним недоліком, особливістю посмішки. Проте він може мати ряд негативних наслідків, а саме:

  1. Психологічний дискомфорт. Діастема часто спричиняє незадоволення зовнішністю. Через велику відстань між зубами посмішка здається «неповною» або асиметричною. Це може призводити до того, що людина соромиться усміхатися, уникає фото. Хоча в деяких випадках щербинка стає частиною іміджу (особливо серед публічних осіб — акторів, моделей), для більшості вона є джерелом комплексів і невпевненості в собі.
  2. Порушення дикції. Проміжки між зубами у дітей і дорослих можуть заважати правильній вимові, особливо свистячих і шиплячих звуків.
  3. Порушення жування. Рідкі зуби змінюють природний розподіл жувального навантаження. Через це окремі ділянки зубного ряду можуть швидше зношуватись або зміщуватись.
  4. Схильність до карієсу і хвороб ясен. Діастема створює «вразливу зону» для накопичення зубного нальоту та каменю. Через це зростає ризик утворення ясенних кишень, розвитку гінгівіту, пародонтиту і навіть передчасної втрати зубів.
  5. Розбризкування слини під час розмови. Такий дискомфорт псує комунікацію та спричиняє збентеження у самого пацієнта.

Проводити лікування діастеми зубів потрібно, якщо вона є джерелом дискомфорту та проблем зі здоров’ям. Рішення про корекцію варто приймати разом зі стоматологом, враховуючи медичні показання і власне сприйняття зовнішності.

Методи лікування діастеми

Сучасна стоматологія пропонує кілька способів усунення діастеми. Вибір залежить від причин, складності дефекту, віку пацієнта, загального стану зубощелепної системи та бюджету. Основні методи стягування зубів:

  1. Ортодонтичне лікування. Найефективнішим способом боротьби з діастемою вважається використання брекетів або кап. Брекет-системи (металеві, керамічні чи сапфірові) поступово стягують зуби, усуваючи щілину навіть у складних випадках. Капи — естетичніший і комфортніший варіант, проте вони поступаються за ефективністю та найчастіше використовуються у разі незначних дефектів або в дитячому віці.
  2. Вініри та люмініри. Це тонкі накладки, які застосовуються, коли діастема є лише естетичною проблемою і не супроводжується порушеннями прикусу. Вони фіксуються на передні зуби та візуально закривають щілину.
  3. Художня реставрація композитними матеріалами. Нарощування зуба дозволяє швидко і безболісно відновити його форму, але має менший термін служби, ніж вініри.
  4. Хірургічне втручання. Може знадобитися у випадках, коли діастема виникла через анатомічні особливості, наприклад, занадто низьке прикріплення вуздечки верхньої губи. Її пластика часто проводиться у дітей.

Часто для досягнення найкращого результату застосовується комплексний підхід. Наприклад, спочатку проводять хірургічну корекцію вуздечки, потім встановлюють брекети. Завершити лікування можна вінірами, що дозволяє досягти ідеального естетичного результату.

Лікування діастеми у дітей

Рідкі молочні зуби часто є наслідком того, що їхній темп росту не збігається зі швидкістю розвитку щелеп. У більшості випадків проміжки зникають самостійно. Якщо щілина між зубами у дитини не щезає в міру дорослішання або є інші ортодонтичні проблеми (наприклад, неправильний прикус), потрібно звернутися в зубну клініку. В ранньому віці для усунення проблеми можуть застосовуватися знімні конструкції, такі як пластинки або капи.

Щоб запобігти розвитку постійної діастеми, потрібно позбутися шкідливих звичок у ранньому віці. Важливо також контролювати процес розвитку зубощелепної системи. Для цього треба періодично відвідувати стоматолога, що дозволить виявити можливі проблеми на ранніх етапах.