Періодонтит — це поширене стоматологічне захворювання, що виникає внаслідок запалення тканин навколо кореня зуба. Часто воно є ускладненням невилікуваного пульпіту і супроводжується сильним болем, утворенням гнійних вогнищ і ризиком серйозних ускладнень. Інфекція з зони запалення може поширюватись по організму, вражаючи серце, суглоби, а в тяжких випадках навіть спричиняти сепсис або остеомієліт. Саме тому важливо своєчасно розпізнати симптоми і звернутися до стоматолога. Чим раніше вдасться розпочати терапію, тим більше шансів зберегти зуб і уникнути ускладнень.

Що таке періодонтит?

Періодонтит — це запальне захворювання тканин, що оточують і утримують зуб в щелепі. Мова йде про періодонт — комплекс сполучної тканини, зв’язок та кісткової структури. Внаслідок запалення ці тканини поступово руйнуються. На верхівці кореня зуба може утворитися гнійне вогнище — абсцес або навіть кіста.

Періодонтит часто є ускладненням інших проблем, зокрема невилікуваного пульпіту — запалення судинно-нервового пучка. Якщо останнє захворювання вражає внутрішню частину зуба, то перше розвивається за межами кореня, в навколишніх тканинах. На відміну від карієсу, який поступово руйнує тверді зубні тканини, в цьому випадку зачіпаються глибші структури — кістка і зв’язки.

На рентгенівських знімках періодонтит можна розпізнати як затемнення в зоні кореня. Це вказує на руйнування кісткової тканини.

Симптоми періодонтиту

Залежно від форми перебігу захворювання може мати різні клінічні прояви. Симптоматика варіюється від слабких неприємних відчуттів до вираженого болю, що порушує повсякденне життя. Загальні симптоми:

  • біль у зубі, який може посилюватися при жуванні;
  • набряк, почервоніння та кровоточивість ясен;
  • відчуття тиску або тяжкості в ділянці ураженого зуба;
  • неприємний запах з рота.

При захворюванні можливе загальне погіршення самопочуття — слабкість, підвищення температури, порушення сну. Гнійна фаза може супроводжуватись набряком обличчя або щоки, запаленням лімфатичних вузлів, рухливістю зуба.

При появі небажаних симптомів знадобляться послуги стоматологічної клініки. Потрібно розуміти, що саме по собі захворювання не пройде, а буде тільки загострюватися. Темпи розвитку патології залежать від загального стану організму пацієнта та його імунітету.

Причини виникнення періодонтиту

Періодонтит розвивається через вплив низки чинників, які провокують прикореневезапалення. Серед основних причин захворювання варто виділити:

  1. Інфекцію зуба. Найпоширеніша причина періодонтиту — запущений карієс, який ускладнився пульпітом і згодом переходить у запалення навколозубних тканин. Інфекція може проникати як через каріозну порожнину, так і ретроградно — з боку ясен.
  2. Травми зуба. Тріщина кореня, удари, неправильне жування твердих предметів або пошкодження під час стоматологічних маніпуляцій (наприклад, некоректна установка пломби) можуть призвести до травматичного періодонтиту.
  3. Невдале лікування. Використання неякісних або токсичних пломбувальних матеріалів, перегрівання зуба під час обробки, залишки інфікованої пульпи — усе це потенційні причини запалення зуба.

Фактори ризику:

  1. Недостатня гігієна ротової порожнини. Нерегулярне чищення зубів, відсутність профілактичних оглядів — прямий шлях до розвитку захворювань зубів і ясен.
  2. Системні захворювання. Такі хвороби, як цукровий діабет, проблеми з серцево-судинною, травною, імунною та ендокринною системами послаблюють загальний стан організму і підвищують ризик запалень.
  3. Шкідливі звички. Куріння, зловживання солодким, незбалансоване харчування також погіршують стан ясен і зубів.
  4. Дитячий вік. Періодонтит у дітей — часте явище. Карієс молочних зубів розвивається стрімко. Від стадії плями до пульпіту може пройти всього кілька місяців. Батькам важливо не ігнорувати скарги дитини на біль або дискомфорт та періодично відвідувати з малюком стоматолога. Запальний процес в тканинах навколо кореня молочного зуба може призвести до ураження зачатка постійного.

Розуміння причин та факторів ризику дозволяє не лише швидше розпізнати проблему, а й запобігти розвитку ускладнень.

Види та класифікація періодонтиту

Періодонтит — це ціла група станів, які можуть сильно відрізнятись за симптомами, перебігом та наслідками. Класифікація захворювання проводиться з урахуванням різних факторів.

За перебігом:

  1. Гострий. Зазвичай захворювання починається раптово і болісно. Спочатку воно може бути серозним (із незначним набряком і помірним болем), але часто швидко переходить у гнійну форму. Тоді з’являється сильний, розпираючий біль, набрякають щоки, збільшуються лімфовузли, зростає температура. Зуб пульсує, стає рухомим і болючим навіть при легкому дотику. Симптоми гострого періодонтита — це причина, щоб якнайшвидше звернутися до стоматолога.
  2. Хронічний. Часто проходить майже непомітно. При цьому запалення повільно руйнує тканини навколо зуба. Хронічний періодонтит може роками не турбувати, аж поки не з’явиться кіста чи зуб не стане непридатним. В деяких випадках хвороба може загострюватися. Тоді з'являються симптоми як при гострому періодонтиті. Хронічна форма поділяється на кілька підвидів: фіброзний, що виявляється тільки на рентгені, гранулюючий, при якому часто утворюються свищі, та гранулематозний (у тканинах формується капсула з гноєм — кіста або гранульома).

За локалізацією:

  1. Апікальний. Запалення знаходиться на верхівці кореня зуба. Найчастіше виникає через інфекцію, яка проникла в кореневі канали.
  2. Маргінальний. Запалення локалізується ближче до ясен, на крайовій ділянці зуба. Така форма зустрічається рідше.

За причиною виникнення:

  1. Інфекційний. Це найпоширеніший тип. Збудниками можуть бути мікроби, що проникли з каріозної порожнини, або з навколишніх інфікованих органів (гайморит, риніт).
  2. Травматичний. Розвивається внаслідок механічного впливу на тканини щелепи.
  3. Медикаментозний (алергічний). Виникає як реакція на агресивні препарати, які використовуються у стоматології, наприклад, йод або формалін.

Будь-яка форма періодонтиту потребує професійного втручання. Залежно від діагнозу лікар призначить лікування.

Діагностика періодонтиту

Для діагностування періодонтиту стоматолог може застосовувати різні методи:

  1. Клінічний огляд. Під час первинної консультації лікар оцінює стан ясен, рухливість зуба, реакцію на перкусію (постукування) та чутливість при накушуванні. Також він відмічає наявність чи відсутність набряку. Увага звертається на запах з рота та наявність нориць або гнійних виділень.
  2. Рентгенографія. Один із найінформативніших методів. Дозволяє побачити зміни в кістковій тканині навколо кореня зуба, наявність запального процесу, гранульом чи кіст. Часто використовується при підозрі на хронічну форму захворювання.
  3. Вимірювання глибини пародонтальних кишень. Для цього стоматолог застосовує спеціальний зонд. Такі дії дозволяють оцінити, наскільки глибоко запальний процес проник у тканини.

Рання діагностика дає змогу зупинити розвиток патології, уникнути хірургічного втручання та зберегти зуб. Тому важливо періодично проходити огляд в стоматолога.

Лікування періодонтиту

Лікування періодонтиту — це комплекс заходів, спрямованих на усунення інфекції, зменшення запалення та збереження зуба. Підхід до терапії залежить від форми захворювання, стадії та загального стану пацієнта.

Консервативне лікування

Першим кроком терапії є видалення інфікованої тканини, забезпечення відтоку гною (при гнійних формах) та антибактеріальна терапія. Так, лікування періодонтиту у гострій гнійній формі потребує негайного втручання. Передбачає воно такі маніпуляції:

  • розкриття кореневого каналу;
  • чистка та антисептична обробка інфікованих тканин;
  • накладання пародонтальної пов’язки — забезпечує відтік гною;
  • прийом антибактеріальних препаратів і полоскання — протягом часу, коли порожнина відкрита;
  • обробка каналів і встановлення тимчасової пломби — через 3–5 днів;
  • контроль з допомогою рентгену — через кілька тижнів чи місяців;
  • встановлення постійної пломби — у разі позитивної динаміки лікування.

Терапія при хронічному гранулюючому періодонтиті передбачає глибоке очищення каналів, довший вплив лікарських препаратів (від 3 місяців до півроку) та стимуляцію регенерації тканин. При гранулематозній формі час лікування може бути ще тривалішим.

Хірургічне лікування

Консервативна терапія ефективна у 70–90% випадків. Але, якщо вона не дала результату або клінічна ситуація складна, можуть застосовуватись методи хірургічної стоматології. Це може бути, наприклад, резекція верхівки кореня, видалення кісти.

Якщо зуб гниє, сильно зруйнований чи запалення поширилось з верхівки на інші тканини, не завжди вдається його зберегти. Також провести консервативне лікування може не дозволяти погана прохідність кореневих каналів. Видалення — це найбільш радикальна міра, до якої вдаються, коли збереження зуба недоцільно чи неможливо.

Профілактика періодонтиту

Періодонтит — захворювання, якого легше уникнути, ніж лікувати. Найкращий захист — це відповідальний щоденний догляд за ротовою порожниною. Щоб мінімізувати ризики, треба дотримуватись таких рекомендацій:

  1. Чистити зуби двічі на день. При цьому важливо використовувати якісну зубну пасту, хорошу щітку та застосовувати правильну техніку чищення. Очищати треба не тільки зуби, а й язик.
  2. Використовувати зубну нитку або йоржики. Вони допоможуть видалити залишки їжі з міжзубного простору, куди щітка не дістає.
  3. Регулярно полоскати рот ополіскувачами. Засоби, котрі мають антисептичний ефект, допоможуть підтримувати здорову мікрофлору в порожнині рота. Полоскання варто проводити після застосування флосу та після кожного прийому їжі.

Навіть ретельний догляд за зубами не замінить професійну гігієну. Щоб усунути патогенну мікрофлору, джерелом якої є зубний камінь, важливо періодично проводити гігієнічну чистку порожнини рота. Її можна поєднувати з профілактичними оглядами. Останні потрібно проходити щонайменше двічі на рік. Це дозволить виявляти проблеми на ранніх стадіях їх розвитку і вчасно прийняти міри. Якщо ж не вдалося уникнути карієсу, пульпіту чи інших стоматологічних хвороб, потрібно якомога швидше провести їх лікування.

Важливе значення для здоров’я ясен та зубів має спосіб життя. Правильне харчування, відмова від шкідливих звичок, зниження рівня стресу — все це ключові умови для підтримки хорошого стану порожнини рота. 

Поширені запитання

Яка тканина утворює періодонт?

Периодонт утворений сполучною тканиною, що розміщується у щілиноподібному просторі між цементом кореня зуба та внутрішньою поверхнею альвеоли.

Скільки болить зуб при періодонтиті?

Тривалість болю залежить від виду запалення. У гострій стадії біль зазвичай інтенсивний і може тривати від кількох днів до тижня. За умови правильного лікування поступово стихає. Якщо ж мова йде про хронічний періодонтит, то біль в цьому випадку менш виражений. Охарактеризувати його можна як дискомфорт під час накушування. У разі загострення хронічного періодонтиту неприємні відчуття можуть затягнутися на кілька тижнів.

Чим полоскати рот при періодонтиті?

Полоскання рота при періодонтиті допомагає зняти запалення зуба, усунути бактерії та прискорити процес загоєння. Найчастіше стоматолог рекомендує антисептичні або протизапальні розчини, а також содо-сольовий розчин. Ці засоби доповнюють основне лікування і знімають неприємні симптоми. Конкретні розчини для полоскання лікар призначить після огляду і діагностики.

Чи можна зберегти зуб при періодонтиті?

Так, зуб часто вдається зберегти. Головні умови для цього — періодонтит виявлений на ранній стадії та розпочате вчасне лікування. Сучасні методи терапії дозволяють усунути запалення та відновити тканини навколо кореня зуба, не вдаючись до видалення. Головне, не зволікати з візитом до стоматолога.

Висновок

Періодонтит — це серйозне стоматологічне захворювання, яке не варто ігнорувати. Раннє виявлення, правильне лікування та відповідальний підхід до гігієни ротової порожнини допоможуть уникнути ускладнень і зберегти зуби здоровими. Сучасна стоматологія пропонує ефективні методи терапії, зокрема ретельну обробку кореневих каналів та відновлення зуба. Найкращий спосіб уникнути періодонтиту — це своєчасне лікування карієсу та регулярні візити до стоматолога для профілактичних оглядів.