Буває, карієс розвивається без видимих симптомів. У людини нічого не болить, тож вона і не поспішає до стоматолога. В таких випадках легко пропустити початкову стадію хвороби, а інфекція тим часом продовжує проникати всередину зуба. Так розвивається пульпіт.

Це одна з найпоширеніших причин звернення у стоматологію. Майже кожен п’ятий запис до лікаря стоматолога у Корсуні та Городищі в клініку Gallant зумовлений саме цією хворобою. На щастя, сучасна медицина дозволяє лікувати пульпіт на різних стадіях. Проте що раніше діагностувати проблеми, то більше шансів зберегти зуб і уникнути ускладнень.

Що таке пульпіт зуба: анатомія та функції пульпи

Пульпіт – це запалення пульпи зуба. Це м’який шар під зубною емаллю та дентином з великою кількістю дрібних судин і нервових закінчень. Через нього у тверді тканини зуба постачаються поживні речовини.

Основні причини пульпіту: від карієсу до травм

Говорячи про пульпіт і причини його виникнення, традиційно виділяють 3 групи факторів:

  • інфекційні (найчастіше) – нелікований глибокий карієс (у 80% випадків), вторинний карієс під пломбою, поширення інфекції з ясен (пародонтогенне інфікування);
  • неінфекційні – удар, тріщина в зубі чи інші механічні травми, термічні та хімічні впливи, які пошкоджують пульпу та спричиняють її запалення;
  • ятрогенні – неправильне лікування карієсу (перегрів під час препарування, неповне видалення каріозних тканин тощо).

Класифікація пульпіту: види та форми захворювання

Для класифікації пульпітів застосовують різні підходи: за перебігом хвороби, характером запалення, клінічними проявами, морфологічними змінами в тканині.

За перебігом розрізняють такі основні форми пульпітів:

  • гострий. Своєю чергою, поділяється на осередковий (серозний) – це початкова стадія запалення з помірним болем; дифузний – процес поширюється на всю пульпу і біль посилюється; гнійний – з утворенням ексудату та сильним болем;
  • хронічний – розвивається як ускладнення нелікованого гострого, буває фіброзний (розростається фіброзна тканина й утворюються рубці, біль несильний, але зуб реагує на температуру), гангренозний (пульпа відмирає, з’являється неприємний запах, можливі свищі), гіпертрофічний (пульпа розростається і проникає в каріозну порожнину).

Також виокремлюють конкрементозний пульпіт – у пульпі утворюються кальцифікати (камені), ретроградний – супроводжується ураженням зубного нерва і кісткової тканини щелепи. Коли симптоми хвороби повертаються після ремісії, говорять про загострення хронічної форми.

Симптоми пульпіту: як розпізнати захворювання

Загальна симптоматика пульпіту залежить від форми та стадії запального процесу. Основний симптом гострої форми – спонтанний біль, який посилюється вночі. Хворий зуб реагує на температурні подразники. Спостерігається іррадіація болю в сусідні зуби, вухо чи скроню.

Типові для хронічного пульпіту симптоми:

  • біль не надто виражений, з періодичними загостреннями;
  • неприємний запах із рота;
  • потемніння або посіріння емалі.

Водночас важливо вміти відрізняти різні види пульпітів від інших стоматологічних захворювань. До прикладу, при карієсі болить при подразненні, при періодонтиті – коли натискати на зуб, при невралгії трійчастого нерва біль різкий, стріляючий, сильний, але нетривалий, тоді як больові відчуття при пульпіті – ниючі, пульсуючі з поступовим наростанням.

Сучасна діагностика пульпіту: методи та підходи

У разі підозри на пульпіт зуба діагностика розпочинається зі збору анамнезу та стоматологічного класичного огляду. Також може застосовуватися термічна проба (реакція зуба на тепло і холод), електроодонтодіагностика для оцінки стану пульпи, рентген або цифрова радіовізіографія для огляду кореневої системи.

Набувають популярності сучасні й досконаліші методи діагностики із застосуванням нових технологій, як-от 3D-томографія (КЛКТ), трансілюмінація, лазерна доплерографія, оптична когерентна томографія тощо.

Сучасні підходи до лікування пульпіту

Спосіб лікування пульпіту залежить від виду та стадії запального процесу.

Консервативне лікування пульпіту включає методи, спрямовані на збереження життєздатної пульпи. Для цього можуть застосовуватися біологічні методики (за умови мінімального ураження тканини), пряме та непряме покриття пульпи, часткова пульпотомія (видалення частини ураженої тканини). Хірургічну методику з видаленням пульпи застосовують у разі значного ураження чи некрозу тканини. Ендодонтичне лікування пульпіту полягає в очищенні та герметизації кореневих каналів. Все частіше для лікування гострого пульпіту та його хронічних форм використовують новітні технології із застосуванням мікроскопів, ендомоторів, лазера та ультразвуку.

Поєднання класичних і новітніх методик дозволяє швидко, ефективно та без болю лікувати навіть складні випадки зі збереженням зуба.

Пульпіт у дітей: особливості діагностики та лікування

З огляду на специфіку патогенезу запалення в молочних зубах лікування пульпіту у дітей має свої особливості. В молочних зубах стінки доволі тонкі, а пульпові камери великі. Це сприяє швидкому поширенню інфекції та стрімкому розвитку хвороби, часто без яскравої симптоматики. Лікування пульпіту в дітей полягає у збереженні молочного зуба до фізіологічної зміни. Залежно від стадії хвороби можуть застосовуватися методи зі збереженнями або видаленням пульпи.

Під час лікування постійних зубів у дітей беруть до уваги те, що формування кореня все ще продовжується. В роботі з такими пацієнтами застосовують методи, спрямовані на збереження зони росту кореня, підтримку його природного формування та відновлення тканин (регенеративна ендодонтія).

Ускладнення пульпіту та їхня профілактика

Ускладнення після пульпіту можуть мати різні причини та прояви. Якщо хворобу не лікувати, можливі некроз пульпи, періодонтит, абсцес, флегмона, остеомієліт, тобто різноманітні гнійні процеси, відмирання м’якої та кісткової тканини щелепи.

Іноді ускладнення можуть виникати і після лікування. Деякі – об’єктивні, як, наприклад, післяопераційний біль. Інші можуть бути результатом лікарської помилки чи форс-мажору в процесі лікування, як-от перфорація кореня, ламання інструменту, виведення пломбувального матеріалу за межі каналу.

Своєчасне звернення до лікаря, якісна обробка каналів і застосування надійного пломбувального матеріалу дають надію, що пролікований зуб прослужить ще десятки років за умови правильного догляду, своєчасного професійного чищення, реставрації та лікування карієсу.

Профілактика пульпіту: як запобігти захворюванню

Появі пульпіту краще та легше запобігти, ніж лікувати його. Профілактика запалення пульпи полягає в якісній гігієні порожнини рота, регулярних стоматологічних оглядах, своєчасному лікуванні карієсу та повноцінному харчуванні. Для запобігання хворобі важливо, щоб пломбування зубів було якісним. Результати лікування необхідно контролювати методом регулярних повторних оглядів і рентгену.

Перша допомога у разі підозри на пульпіт

Не існує ліків від пульпіту, які б дозволили вилікувати захворювання самостійно вдома. Проте в очікуванні візиту до стоматолога можна допомогти собі, прийнявши анальгетик, наприклад ібупрофен чи парацетамол. При цьому важливо дотримуватися інструкції щодо дозування, а перед застосуванням ознайомитися з протипоказаннями. Домашнє знеболення призначене для короткочасного застосування.

Для полегшення стану можна полоскати ротову порожнину розчином солі або безспиртовим антисептиком, робити холодні компреси. А ось прогрівати хворе місце у разі підозри на пульпіт категорично забороняється.

Затягувати з візитом до стоматолога після появи болю не можна. Самолікування не допоможе – тільки підвищує ризик ускладнення. Невідкладно звернутися по медичну допомогу необхідно, якщо біль не минає навіть після анальгетиків, з’явився набряк, підвищилася температура тіла, а зуб реагує на дотик гострими больовими відчуттями.

Реабілітація після лікування пульпіту

Після ендодонтичного втручання впродовж кількох днів необхідно уникати навантаження на зуб – утриматися від жорсткої, надто холодної та гарячої їжі.

Після лікування пульпіту зуб потребує відновлення форми. Залежно від рівня пошкоджень може знадобитися пломба, вкладка чи коронка.

Лікування залежно від складності випадку може тривати від одного до кількох днів. Надалі в період до 6 місяців рекомендується зробити контрольний рентген для оцінки стану каналів і навколишніх тканин.

Підсумки: сучасний підхід до лікування пульпіту

Сучасна діагностика та новітні методи лікування пульпіту дозволяють зберегти зуб та уникнути ускладнень. Головне – не ігнорувати перші симптоми хвороби та регулярно проходити профілактичні огляди у стоматолога, щоб не пропустити початкову стадію карієсу чи запалення пульпи.