Чи пробували ви коли-небудь затримувати дихання? На скільки часу у вас вистачало сил? А є люди, які десятки, а то й сотні разів за ніч мимоволі уві сні припиняють дихати. Кожна така затримка може тривати до 30 секунд. І таких людей – мільйони по всьому світу. За даними досліджень, близько 20–30% чоловіків і 10% жінок мають подібне порушення, іноді навіть не підозрюючи про це.

Такий розлад називають апное. Його серйозність часто недооцінюють. Між іншим, якщо його не лікувати, можливі серйозні ускладнення, які інколи призводять до раптової смерті. Хоча багато людей вважають, що нічне апное – це розлад, який не лікується, насправді сучасна медицина пропонує різні ефективні засоби.

Що таке синдром апное сну: медичне визначення та механізми

Що таке апное, знає більшість людей. Це повторювані зупинки дихання під час сну, які часто супроводжуються хропінням і пробудженням. Нічне хропіння та апное – поняття не тотожні. Характерний шум – це лише один із проявів розладу. Водночас можлива затримка дихання й без нього.

Крім власне апное (повної зупинки дихання на 10 секунд і більше), виокремлюють гіпопное. У такому разі дихання не зупиняється повністю, але стає дуже слабким, через що рівень кисню в крові падає на 3% і більше.

Щоб визначити серйозність патології, лікарі застосовують спеціальний показник – індекс апоное-гіпопное (АГІ). Він показує, скільки разів за годину людина перестає дихати чи дихає уві сні дуже слабо. Якщо таких епізодів до 5 на годину, то це норма. Якщо від 5 до 15, то говорять про легку форму розладу. Середній показник – 15–30. Якщо більше, говорять про важку форму. Такий стан призводить до гіпоксії (зниження кисню в крові), що небезпечно для серця, мозку та загального стану здоров’я.

Розрізняють декілька типів апное сну:

  • обструктивне – найпоширеніше, спричинене блокуванням верхніх дихальних шляхів;
  • центральне – зумовлене порушенням імпульсів мозку;
  • змішане – поєднує риси обструктивного та центрального.

Розуміння обструкції верхніх дихальних шляхів, порушень нейрональної регуляції дихання та впливу анатомічних факторів є ключовим для своєчасної діагностики та ефективного лікування.

Причини розвитку апное сну: від анатомії до способу життя

Відомі різні причини появи апное:

  • анатомічні – особливості будови верхніх дихальних шляхів, гіпертрофія мигдаликів, викривлення носової перегородки, ретрогнатія, мікрогнатія;
  • фізіологічні – ожиріння, обхват шиї понад 43 см у чоловіків і понад 40 см у жінок, генетична схильність, гендерні особливості (частіше буває в чоловіків), вік (схильність до розладу зростає з віком);
  • вплив зовнішніх факторів – куріння, вживання алкоголю та седативних препаратів, специфіка положення тіла під час сну (сон на спині сприяє обструкції дихальних шляхів), стрес, хронічна втома.

Крім того, розвитку патології можуть сприяти супутні захворювання: розлад нічного дихання буває при гіпотиреозі, акромегалії, серцевій недостатності, неврологічних хворобах.

Симптоми апное сну: як розпізнати порушення дихання

Наявність у людини синдрому нічного апное можна запідозрити за гучним нерегулярним хропінням, надмірною пітливістю, пробудженнями з відчуттям задухи, частими нічними позивами до сечовипускання. Партнер може помітити періодичні зупинки дихання. Вдень особи з порушеннями дихального ритму інколи скаржаться на надмірну сонливість, головні болі, порушення концентрації та пам’яті, дратівливість, зміни настрою, зниження лібідо. Цей розлад часто буває в людей з артеріальною гіпертензією, ожирінням, збільшеними мигдаликами, ретрогнатією (зменшена нижня щелепа).

Що цікаво, нерідко люди дізнаються про наявність у себе такого розладу, звернувшись за послугами до стоматолога. Досвідчений лікар під час огляду може запідозрити синдром за формою піднебіння та щелепи, а також за стертою зубною емаллю (через нестачу кисню деякі люди скрегочуть уві сні зубами).

Якщо синдром своєчасно не виявити й не розпочати лікування, він може спричинити різні ускладнення.

Сучасна діагностика апное сну: від скринінгу до полісомнографії

Можливості сучасної медицини дозволяють точно діагностувати нічне апное за допомогою різних методів.

Класична діагностика розпочинається з первинної оцінки та скринінгу. Лікар збирає анамнез і скарги пацієнта, оцінює денну сонливість за шкалою Epworth, проводить фізичний огляд (вимірює окружність шиї, індекс маси тіла). Діагностувати розлад допомагають також анкетні опитувальники, як-от STOP-BANG чи Берлінський.

Проте один із найефективніших методів діагностики – полісомнографія. Під час обстеження до тіла кріпляться різні датчики, які впродовж ночі аналізують фізіологічні показники сну: роботу мозку, серцевий ритм, рівень кисню в крові, дихання, рухи тіла тощо. За отриманими результатами визначають тип розладу, ступінь важкості та його вплив на організм. До речі, існують прилади зі схожими властивостями для домашнього тестування. Щоправда, їхня точність поступається полісомнографії.

Якщо для встановлення діагнозу необхідне детальніше обстеження, застосовують комплексну діагностику: пульсоксиметрію, респіраторну поліграфію, флоуметрію назального дихання, фіброендоскопію носоглотки тощо.

Лікування апное сну: від зміни способу життя до CPAP-терапії

Серед рекомендацій щодо того, як лікувати апное, одна з перших – зміна способу життя. Розпочати варто зі схуднення (за наявності зайвої маси тіла), налагодження режиму дня, відмови від куріння та алкоголю. Сон не на спині, а на боці також допомагає уникати зупинок дихання.

Більш дійова терапія передбачає використання СРАР-апаратів. Це пристрої у вигляді маски, які під тиском подають повітря й тим самим не дозволяють дихальним шляхам «злипатися» під час сну. Такі апарати бувають стандартні, автоматичні Auto-CPAP і двофазні BiPAP, що дозволяє індивідуально підбирати варіант. Щоб звикнути до сну з маскою, знадобиться деякий час, проте висока ефективність такого методу вартує цього.

Як більш доступну альтернативу СРАР-апаратам також використовують внутрішньоротові капи, які трохи висувають нижню щелепу вперед, стимулятори під’язикового нерва, спеціальні позиційні пристрої, назальні розширювачі. Перед тим як застосовувати капи чи інші засоби такого типу, варто проконсультуватися зі стоматологом. До речі, лікарі приватної стоматології Gallant мають досвід роботи з пацієнтами з апное, вони допоможуть вибрати засіб, який нормалізує нічне дихання, але при цьому не нашкодить зубам.

В особливо важких випадках для лікування апное уві сні використовують хірургічні методи, такі як увулопалатофарингопластика, септопластика, тонзилектомія, аденоїдектомія, а також сучасні малоінвазивні операції.

CPAP-терапія: повний гід з використання та адаптації

Для СРАР-терапії можна застосовувати стандартні апарати (при легкій чи помірній формі розладу), автоматичні (зручні на старті лікування та для людей із мінливими показниками) та двофазні (подають різний тиск на вдиху та видиху, зручні при важких формах обструкції). При виборі моделі варто звернути увагу на тип маски (є назальні, повнолицьові, назальні канюлі), а також на наявність додаткових опцій: зволожувач, підігрів повітря тощо.